Серед таких інструментів, які потребують імплементації — ВІМ-технології.
Це питання розглянули під час Українського Інвестиційного Конгресу, де представники будівельної спільноти та провідні експерти з ВІМ-технологій поділилися баченням перспектив і шляхів подолання наявних бар’єрів.
У межах дискусійної панелі обговорили аспекти, що заважають впровадженню ВІМ-технологій в
український будівельний ринок, зокрема необхідність зміни підходів до проєктування та управління, підготовка кваліфікованих фахівців та належних інвестицій.
Також Голова ДІАМ Олександр Новицький підкреслив, що для успішної інтеграції цих технологій необхідна належна законодавча база, яка чітко регулюватиме використання BIM у державних і комерційних проєктах.
Він поділився досвідом застосування цифрових інструментів та наголосив, що хоча держава готова до змін, саме активна участь бізнесу є вирішальним чинником цього процесу. Залучення як матеріальних, так і інтелектуальних ресурсів є ключовим в контексті інтеграції ВІМ-технологій.
Під час дискусії також порушили питання впровадження цифрових дозволів із застосуванням експертизи проєкту побудованого на ВІМ.
«Автоматизація процесу видачі дозволів є нашою метою. Однак для ефективного впровадження цього механізму необхідно виконати низку підготовчих кроків, зокрема: забезпечити машиночитабельність норм ДБН та інтегрувати їх у процес експертизи, щоб перевірка відповідності проєктів ДБН та іншим вимогам відбувалася автоматично», — зазначив Олександр Новицький.
Переконані, що такі технології стануть фундаментом для містобудування, де проєктування та проходження експертизи не затягується на довгі місяці, витрати прораховуються з точністю до гривні, а міста розвиваються не хаотично, а з урахуванням потреб людей, довкілля та економіки.