Спортивні об’єкти — одні з найскладніших для забезпечення доступності. Це простори з великою кількістю зон різного призначення: входи, роздягальні, душові, трибуни, ігрові майданчики, тренажерні зали, басейни, бігові доріжки, аварійні виходи тощо.
Інклюзивність спортивних об’єктів регламентується:
ДБН В.2.2-40:2018, ДБН В.2.2-9, ДБН В.1.1-7, ДСТУ EN 81, Стандартами паралімпійського комітету, а також керівними принципами “Inclusive SportsFacilities Guidance” (UK), ADA Standards (USA).
Спортивний об’єкт має бути доступний від входу до кожної функціональної зони, включно з майданчиками, трибунами, душовими, вбиральнями, тренерськими зонами та евакуацією.
1. Доступний вхід і рух територією
1.1. Вхідна група
- Ухил пандуса: 1:12, рекомендовано 1:20.
- Двері: шириною 90 см, автоматичні — бажано.
- Тамбур повинен мати маневрову зону 1,5 м.
- Контрастність дверей.
1.2. Маршрути територією
- Проходи: мінімум 1,5 м, оптимально — 1,8–2,0 м.
- Поперечний ухил менший 2%.
- Порогів немає, перепади не більше 2 см.
- Кольорова навігація до ключових зон (душові, зали, майданчики).
1.3. Покриття
- неслизьке
- стійке до вологи
- гасить відблиски (важливо для людей, які мають напади епілепсії).
2. Роздягальні, душові, санвузли
Це найбільш критична зона, де найчастіше допускаються порушення.
2.1. Роздягальні
Мінімальні вимоги:
- Маневровий простір — 1,5 на 1,5 м.
- Частина шаф розташована на висоті 40–120 см.
- Лавки з поручнями або без різких країв.
- Двері ширші 90 см.
2.2. Душові
Обов’язкові елементи:
Душова кабіна без порогу
- Маневрова зона 1,5 м.
- Відкидне сидіння: висота 45–50 см,
- Термостатичний змішувач (захист від опіків).
- Контрастні маркери на стінах.
2.3. Санвузли
- Усі вимоги з інклюзивних санвузлів (ДБН В.2.2-40:2018) ОБОВ’ЯЗКОВІ.
3. Ігрові майданчики та спортивні зали
3.1. Спортивний зал
Має бути:
- Мінімум один доступний маршрут до всіх зон.
- Підлога — матова, пружна, неслизька.
- Розмітка — контрастна, не світловідбиваюча.
- Мінімум один евакуаційний вихід без порогів.
3.2. Обладнання спортивної зали — інклюзивні елементи (рекомендації):
- Регульовані по висоті баскетбольні кільця.
- Легкодоступні м’ячі (висота ≤ 120 см).
- Тренажери з боковим доступом.
- Тренажери з фіксаторами тулуба.
- Не менше 10% інвентарю — легкий для дітей з МГН.
Типова помилка: все обладнання закріплене високо — діти з МГН фізично не можуть його взяти.
4. Трибуни та місця для глядачів
Вимоги:
- Доступний маршрут до трибун.
- Місця для людей на візках розташовують не в кутах та не на проходах.
- Кількість місць: не менше 2% від усіх місць.
- Бажано інтегровані місця (не окремо в "зоні інвалідності").
- Поруч має бути місце для супроводжуючого.
- Контрастні маркери країв ступенів.
Типова помилка: місця для крісел колісних розташовані позаду — огляд обмежений, доступ через складну траєкторію.
5. Басейни, аквазони, SPA-зони
Одні з найскладніших щодо інклюзії.
5.1. Спуск у воду
Допускаються:
- гідравлічний підйомник,
- похилий пандус у воді (ухил до 1:12),
- сходи з подвійними поручнями та контрастними маркерами.
5.2. Покриття біля води
- покриття не має бути глянцевим.
- контрастні смуги перед зміною глибини.
5.3. Душові перед входом у басейн
- ширина більше 1,2 м.
- поручні на висоті 70–75 см.
- сидіння та маневрова зона.
Типова помилка: у басейні є підйомник, але зона навколо нього занадто вузька в зв’язку з чим неможливо під’їхати візком.
6. Освітлення, акустика та сенсорна безпека
6.1. Освітлення
- рівномірне, без миготіння;
- уникати відблисків на підлозі (епілептична безпека).
6.2. Акустика
Для дітей із сенсорними порушеннями:
- не має бути сильного ревербації;
- бажано акустичні панелі;
- сигнал тривоги повинен дублюватися світлом.
6.3. Сенсорні ризики
Не рекомендується:
- блискуче покриття,
- хаотична контрастність,
- миготливе світло,
- гучні різкі сирени без світлових дублювань.
7. Евакуація та безпека
Обов’язково:
- мінімум один безбар’єрний евакуаційний вихід;
- евакуаційні крісла для МГН;
- евакуаційні шляхи без порогів;
- навігація, що дублюється піктограмами, світлом та текстом.
Типова помилка: евакуаційний вихід — через важкі металеві двері, які дитина або людина на візку не може відкрити.
Типові порушення, на спортивних об’єктах
Критичні:
1. Немає доступного входу (поріг, крутий пандус).
2. Роздягальні недоступні (вузькі проходи, немає поручнів).
3. Усі душові з порогами.
4. Відсутність інклюзивного санвузла.
5. Вузькі двері в зал (70–80 см).
6. Немає доступу до трибун.
7. Підйомник є, але зона під’їзду не відповідає нормам.
8. Слизька підлога в залах і роздягальнях.
9. Басейн без засобів доступу у воду.
Рекомендації ДІАМ
Проєктувальникам:
- плануйте інклюзію не після, а на етапі концепції,
- робіть повну схему руху МГН усім об’єктом,
- уникайте вузьких коридорів і “кишень”.
Замовникам:
- обирайте не мінімальні рішення, а європейський стандарт,
- передбачайте збільшені розміри зон для маневрування.
Підрядникам:
- дотримуйтесь точних розмірів і висот (70–75 см, 90 см, Ø1,5 м).
- перевіряйте рівень підлоги та не допускайте перепадів.
Чому інклюзивність спортоб’єктів критично важлива
Тому що спорт:
формує здоров’я,
розвиває соціальність,
адаптує дітей до суспільства,
є інструментом реабілітації,
відкриває рівні можливості для всіх.
Спортивний об’єкт без інклюзії = спорт доступний не всім.