Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» від 13 березня 2022 року № 303 (далі – Постанова) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Водночас, пунктом 2 Постанови визначено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоровʼя людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобовʼязань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2024 року № 1049) (далі – Положення), Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до абзацу першого пункту 8 Положення Мінрозвитку у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Згідно з пунктом 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі - Порядок) підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до пункту 71 Порядку з метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування законодавства у сфері містобудівної діяльності при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності.
На виконання пункту 1.4. Плану заходів на 2025-2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 року № 374-р «Про затвердження плану заходів на 2025-2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року» ДІАМ повідомляє, що у період з січня по червень 2025 року було проведено 52 позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, з них 28 на підставі висновків комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України, 22 – на виконання суб’єктами містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю, 2 – вимог правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складених на підставі ухвали слідчого судді.
У звітний період ДІАМ не розглядала звернення щодо порушень пов’язаних з недотримання вимог щодо створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Звернення, що надходили до ДІАМ, перенаправлялися за належністю до відповідних органів місцевого самоврядування, які отримали повноваження у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, для розгляду в межах повноважень, та надали відповіді заявникам.
За інформацією наданою структурним підрозділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської міськдержадміністрацій, виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад у період з січня по червень 2025 року суб’єкти містобудування, які проводять експертизу проєктів будівництва, не притягувалися до відповідальності за порушення пов’язані з недотримання вимог щодо створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення в проєктах будівництва.
Проте, відповідно до змін, внесених до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2025 року № 1434 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2024 р. № 347» визначається, що протягом періоду воєнного стану органами державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються позапланові заходи державного архітектурно-будівельного контролю: на об’єктах будівництва, роботи на яких виконуються за рахунок бюджетних коштів та на всіх об’єктах будівництва – в частині додержання вимог будівельних норм щодо забезпечення доступності і безпеки об’єктів для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.
Згідно з статтею 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які здійснюють експертизу проєктів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проєктної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проєктування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.
Експертиза та обстеження у будівництві входить до Переліку видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, виконавці яких проходять професійну атестацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 23 травня 2011 року №554 «Деякі питання професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури» (далі – Постанова1 ).
Відповідно до статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, з дотриманням положень Закону України «Про адміністративну процедуру». Повноваження щодо проведення професійної атестації можуть бути делеговані саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності. Саморегулівна організація набуває делегованих їй повноважень/припиняє виконувати делеговані їй повноваження з дня внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, про делегування таких повноважень/припинення виконання делегованих повноважень.
Пунктом 17 Постанови 1 визначено, що рішення про позбавлення виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури кваліфікаційного сертифіката може бути прийнято Мінрозвитку або саморегулівною організацією (в разі набуття нею делегованих повноважень) за наявності не менш як однієї з таких підстав:
1) заяви виконавця про позбавлення кваліфікаційного сертифіката, поданої особисто або через представника у паперовій формі або в електронній формі через електронний кабінет користувача електронної системи та/або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою;
2) рішення суду, яке набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи (виконавця), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
3) рішення суду, що набрало законної сили, за яким виконавця притягнуто до відповідальності внаслідок неналежного виконання ним робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом та/або позбавлено права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;
4) встановлення за результатами заходів архітектурно-будівельного контролю факту вчинення виконавцем двох і більше порушень вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері містобудування, обов’язковість застосування яких встановлено законодавством.
Про факт вчинення виконавцем зазначених порушень орган архітектурно-будівельного контролю протягом трьох робочих днів з моменту встановлення такого факту інформує Мінрозвитку або саморегулівну організацію;
5) встановлення факту подання виконавцем для проведення професійної атестації недостовірних документів або інформації, що в них міститься.