Зручно для системи чи зручно для людини? Чи стане міська забудова в Україні інклюзивною

Україна поступово переходить до принципів універсального дизайну та європейських стандартів будівництва, де в центрі кожного рішення стоїть людина. Це про гідність, безпеку і рівні можливості для всіх, незалежно від віку, стану здоров’я чи тимчасових обмежень.

За останніми даними Міністерства розвитку громад та територій України, 3,2 млн українців мають інвалідність. Ще близько третини громадян належать до маломобільних груп населення [1]. Це ті люди, які тимчасово або постійно відчувають труднощі з самостійним пересуванням, комунікацією чи отриманням послуг: старше покоління, вагітні жінки, діти, батьки з візочками, люди значно вищі або нижчі за середній зріст тощо.

Архітектура, яка перейшла нам у спадок з радянських часів, досі нагадує про підхід, при якому людина не була головною цінністю держави. У ті часи було прийнято вважати, що маломобільних людей або осіб з інвалідністю не існує.

Сьогодні ми будуємо країну, де цінність людського життя є основою кожного рішення: від проєктування території до реалізації будівельних проєктів. Хоча ми не можемо перебудувати всі міста з «нуля», ми можемо закладати принципи інклюзивності у нові та відновлені будівлі та споруди.

За бажанням, замовники будівництва можуть втілювати розумне пристосування на вже прийнятих в експлуатацію об’єктах (яке не вимагалося раніше). Відповідно до Постанови КМУ від 7 червня 2017 р. № 406  (п. 11) влаштування засобів безперешкодного доступу не потребує документів на право виконувати будівельні роботи.

Виключення складають лише ті роботи, які потребують втручання в несучі конструкції (наприклад, встановлення ліфту) або інженерні мережі (наприклад, проведення каналізаційних труб для санвузла). Також документи на виконання будівельних робіт потрібні для облаштування елементів інклюзивності на пам’ятках культурної спадщини.

Якщо засоби безперешкодного доступу (пандус, тактильні смуги тощо) виходять на земельну ділянку, що належить територіальній громаді, то потрібно отримати погодження від органів контролю за благоустроєм при органах місцевого самоврядування.

Україна зараз перебуває на етапі системного впровадження інклюзивності. Так, відповідно до «Національної стратегії зі створення безбар`єрного простору в Україні на період до 2030 року», розробленої в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів», впроваджено низку заходів, які:

• Визначають вимоги до державних будівельних норм та передбачають імплементацію європейських стандартів.
• Забезпечують ефективний контроль за дотриманням вимог доступності на всіх етапах будівництва й містобудування.
• Підвищують кваліфікацію фахівців та інтегрують нові стандарти доступності у програми навчання університетів тощо.

Наприклад, проєкт Міністерства розвитку громад і територій України «Рух без бар’єрів» сприяє впровадженню сучасних інклюзивних рішень, які підвищують якість життя та забезпечують рівні можливості для громадян. У жовтні розпочався моніторинг безбар’єрних маршрутів у 15 громадах, у якому, зокрема, взяли участь наші інспектори.

ДІАМ працює над тим, щоб доступність стала новою нормою українського суспільства. Ми не видаємо документи про прийняття об’єкта в експлуатацію без належного облаштування елементів інклюзивності, що передбачені проєктними рішеннями.

Нижче наведені та проілюстровані поширені порушення та приклади правильного облаштування елементів інклюзивності в будівлях і спорудах:

Санвузли для людей з інвалідністю

Порушення: відсутні, невірно розташовані або влаштовані не в повному обсязі поручні біля унітаза та умивальника. Вони залишаються недоступними, хоча й мають відповідне позначення.

Приклади правильного облаштування

Тактильна та візуальна навігація

Порушення: на об’єкті немає контрастних покажчиків, попереджувальних смуг, тактильної плитки перед сходовими маршами та пандусами, а також відсутнє дублювання інформації для людей із порушеннями слуху та зору.

Приклади правильного облаштування

Паркувальні місця для людей з інвалідністю.

Порушення: пристосовано менш як 10% таких паркомісць та/або вони не позначені піктограмою.

Приклад правильного облаштування

Вхідні групи та шляхи руху.

Порушення: відсутні пандуси/підйомники та тактильні позначення перед перешкодами на шляхах руху.

Приклади правильного облаштування

Замовники будівництва, які отримали відмову через виявлені порушення, мають їх виправити та подати об’єкт на повторну перевірку. Як свідчить практика, з часом все більше замовників дотримуються вимог безбар’єрності, розуміючи, що це безпосередньо впливає на якість і безпечність будівлі.

Інклюзивність — це не про когось іншого, а про нас із вами, про наших батьків і дітей. Місія будівельної спільноти — закласти цінності гідності, взаємоповаги та рівних можливостей у кожну нову та відновлену будівлю. Тільки так ми зможемо створити безпечний, зручний та доступний простір у своїй країні.