Інклюзивний санвузол — один із ключових елементів доступності будь-якої громадської будівлі. Саме тут найчастіше виникають порушення, які унеможливлюють безпечне та самостійне користування приміщенням людьми з інвалідністю та маломобільними групами населення.
ДІАМ нагадує про необхідність дотримання базових норм, передбачених ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд»: забезпечення безбар’єрного доступу до санітарно-гігієнічних приміщень в об’єктах громадського призначення.
Для санвузла, призначеного для осіб на кріслах колісних, обов’язковою є наявність вільної маневрової зони діаметром не менше 1,5 м. Вона повинна бути вільною від меблів, виступів чи інженерних елементів.
Двері:
– Ширина — не менше 90 см;
– Відкривання назовні;
– Зручна ручка та можливість відчинити двері ззовні у разі надзвичайної ситуації.
Унітаз повинен бути встановлений так, щоб людина могла легко переміститися зі свого крісла — це базова безпекова вимога.
– Висота сидіння: 45–50 см над рівнем підлоги.
– Відстань від стіни до осі унітаза: 40 см.
– З одного боку має бути достатньо місця для під’їзду крісла колісного.
Поручні забезпечують стійкість, можливість утриматися та переміститися.
Обов’язково:
– Горизонтальний та вертикальний поручень біля унітаза.
– Висота горизонтального поручня: 70–75 см.
– Один із поручнів має бути відкидним.
– Поверхня — не слизька, контрастна до стіни.
– Висота встановлення: 80–85 см.
– Під умивальником має бути вільний простір для під’їзду крісла колісного.
– Змішувач — важільного типу, легкий у користуванні.
Дзеркало встановлюють з нахилом або на висоті, доступній сидячій людині.
– Тримач для туалетного паперу має бути в зоні досяжності.
– Кнопка виклику допомоги — на висоті 90 см, поруч з унітазом.
– Покриття підлоги — не слизьке, з контрастною позначкою перепадів рівня.
Приклади правильно влаштованих елементів інклюзивності у
санітарно-гігієнічних приміщеннях
