Безбарʼєрність є основою для формування суспільства, у якому кожна людина почувається вільно та рівноправно. Важливою складовою цього процесу є мова, адже слова, які ми вживаємо, можуть створювати невидимі барʼєри.
Звертаємо увагу на правила безбарʼєрної мови:
Ставте себе на місце людини. Це універсальний принцип, який допомагає зрозуміти, чи не є ваша фраза зверхньою чи зневажливою.
Дотримуйтеся принципу «спочатку людина». Це правило передбачає, що у висловлюваннях спочатку згадується людина, а потім її ознаки.
Вживайте клінічні терміни й діагнози лише в потрібному контексті.
Уникайте маскувальних слів. Слова «особливий», «незвичайний» звучать поблажливо, тому варто говорити прямо, але тактовно.
Використовуйте фемінітиви. В українській мові це природно, але варто залишати за людиною право вибору форми звертання.
Не перебільшуйте. Гіперболи та емоційно забарвлені фрази додають зайвого драматизму й не завжди відповідають реальності.
Запитайте саму людину.
Якщо немає впевненості, як правильно звернутися чи сказати – варто запитати. Це вияв уваги й тактовності.
Утримуйтесь від узагальнень та категоричності.
