Захист дітей починається з відповідальності дорослих. Ідеться про конкретні речі: почути дитину, подбати про її безпеку, підтримати родину, забезпечити доступ до освіти, медичної допомоги та всього необхідного для розвитку. Кожна дитина має відчувати турботу й мати можливість зростати, навчатися та будувати своє майбутнє.
В умовах російської агресії цей обов’язок набуває особливого значення. Діти, які живуть в українських містах щодня потребують захисту від небезпеки. Діти, які вимушено залишили свої домівки, – підтримки та допомоги в адаптації на новому місці. Усі вони мають отримувати належну увагу, а їхні потреби не повинні залишатися поза увагою держави, громад і кожного з нас.
Важлива складова такого захисту – середовище, у якому кожна дитина може почуватися безпечно та мати рівні можливості. Саме тому створення безбар’єрного простору – це не лише питання комфорту чи доступності, а й необхідна умова дотримання прав дитини.
Доступні школи й дитячі садки, укриття, лікарні, спортивні та громадські простори мають враховувати потреби всіх дітей. Кожна дитина повинна мати змогу навчатися, розвиватися, спілкуватися й брати участь у житті громади без фізичних та інших бар’єрів.
Захищати дітей – означає діяти щодня. Дбаймо про те, щоб кожна дитина незалежно від місця проживання, стану здоров’я чи життєвих обставин — мала безпечне й доступне середовище.