Безбар'єрність - це коли можеш вчитись

Ширина дверних прорізів, облаштування входів, доступність поверхів, навчальних кабінетів, їдалень і спортивних залів – усі ці рішення визначають, наскільки комфортним і доступним буде освітній простір для всіх дітей.

Адже рівний доступ до освіти починається з можливості кожної дитини безперешкодно потрапити до закладу, навчатися та брати повноцінну участь у його житті.

Саме тому під час будівництва нових та реконструкції існуючих закладів освіти дотримання вимог безбар’єрності є обов’язковим і має враховуватися ще на етапі проєктування. 

Відповідні вимоги визначені державними будівельними нормами, зокрема ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», ДБН В.2.2-3:2018 «Заклади освіти» та ДБН В.2.2-4:2018 «Будинки і споруди. Заклади дошкільної освіти».

Що необхідно передбачити для створення безбар’єрного освітнього простору?

• Доступні входи та прилеглу територію. Безпечні й зручні шляхи до будівлі для дітей, батьків і працівників закладу.

• Безперешкодне пересування всередині. Коридори, дверні прорізи, сходи, пандуси, ліфти чи підйомні пристрої відповідно до вимог доступності.

• Доступність навчальних і спільних просторів. Навчальних кабінетів, спортивних залів, їдалень та інших приміщень, якими користуються діти.

• Зрозумілу навігацію. Контрастне маркування, тактильні елементи та інформаційні позначення для зручного орієнтування.

• Доступні санітарні приміщення. Облаштовані з урахуванням потреб людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Важливо, щоб усі ці рішення працювали комплексно. Адже облаштований пандус на вході не забезпечить доступності закладу, якщо дитина не зможе безперешкодно потрапити до класу, їдальні чи вбиральні.

ДІАМ приділяє особливу увагу дотриманню вимог безбар’єрності під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у межах своїх повноважень.

Кожна нова чи реконструйована школа, кожен дитячий садок мають ставати простором, у якому архітектурні рішення не обмежують можливості дітей навчатися, розвиватися та бути частиною колективу.