У 2025 році фахівці ДІАМ здійснили моніторинг виконаних будівельних робіт на відповідність вимогам безбар’єрності в межах флагманського проєкту “Рух без бар’єрів” Міністерства розвитку громад та територій, що втілюється в межах ініціативи Першої леді Олени Зеленської “Без бар’єрів”

На сьогодні проєкт «Рух без бар’єрів» охоплює понад десять громад та більше 600 об’єктів різного призначення, які мають бути приведені у відповідність до стандартів безбар’єрності.

Торік фахівці ДІАМ у складі робочих груп провели 190 оглядів у різних містах України, оцінюючи виконані роботи на дотримання державних будівельних норм, що регламентують доступність будівель і споруд для маломобільних груп населення.

За результатами моніторингу виявлено низку найпоширеніших порушень. Серед них:

1. Не облаштовано контрастне маркування першої та останньої сходинки зовнішніх сходів входу. У разі збігу кольорів в інтер’єрі чи екстер’єрі необхідно забезпечити контрастне маркування відкритих сходів — першу та останню сходинки по краю за всією шириною слід контрастно відокремити або промаркувати.

2. У межах пішохідного шляху встановлено стовпчики, що є перешкодою для вільного пересування. На пішохідних шляхах руху не допускається встановлення будь-яких перешкод (колон, опор, інформаційних стояків, дорожніх огорож, стовпчиків, півкуль тощо).

3. Перепад та ширина швів покриття не відповідають встановленим вимогам. Покриття пішохідних шляхів на прилеглій території громадських будівель і споруд має бути твердим, рівним і неслизьким під час намокання. Товщина швів між елементами покриття не повинна перевищувати 5 мм.

4. Стовпчики, розташовані вздовж пішохідного шляху, не виділені контрастними візуальними елементами. У разі колористичного збігу з навколишнім середовищем елементи благоустрою — зокрема наземні обмежувачі руху транспорту, шлагбауми, стовпи, колони тощо — необхідно контрастно відокремлювати від навколишнього середовища.

5. Бордюр в місцях стику тротуару та/або велосипедної доріжки з пішохідним переходом та/або велосипедним переїздом повинен бути в один рівень. За відповідного обґрунтування допускається підвищення бордюру не більше ніж на 2 сантиметри.

Кожен належним чином реалізований елемент інклюзивності — це передусім питання безпеки, гідності та права людини на самостійність. Формування безбар’єрного середовища має ґрунтуватися на людиноцентричному підході, у межах якого в центрі рішень перебувають реальні потреби та щоденні маршрути людей.

Доступність починається з деталей — від якісного проєктування до належного виконання будівельних робіт. Лише системний і відповідальний підхід всіх сторін дозволить створити простір, у якому кожен може почуватися впевнено, безпечно та незалежно.