У межах Національного тижня безбар’єрності співробітники ДІАМ провели лекцію, присвячену принципам безбар’єрної комунікації та використанню мови, вільної від упереджень, дискримінаційних висловів і стереотипів.

Безбар’єрна мова ґрунтується на повазі до гідності кожної людини – незалежно від віку, статі, фізичного чи ментального стану, соціального статусу чи інших особливостей. Такий підхід сприяє формуванню відкритого, інклюзивного та комфортного середовища для всіх.

Під час лекції учасники ознайомилися з нещодавно затвердженим стандартом державної мови «Термінологія безбар’єрності» (https://mova.gov.ua/storage/app/sites/19/standarty/standart-tb-ii-redakciia-sxvalena-1.pdf). Документ систематизує та унормовує терміни й визначення у сфері безбар’єрності, розширює використання української термінології, усуває застарілі або некоректні формулювання та сприяє підвищенню рівня обізнаності суспільства. Стандарт рекомендований до застосування в усіх сферах суспільного життя.

Окрему увагу під час заходу приділили практичним підходам до побудови безбар’єрної комунікації. Зокрема, обговорили важливість:

* уникнення евфемізмів, переносних значень та метафор;

* утримання від узагальнень та категоричності;

* вживання фемінітивів;

•врахування контексту для використання термінів;

* принципу «спершу людина», коли в центрі уваги залишається людина, а не її ознаки та ін. 

Безбар’єрність починається з поваги – зокрема у щоденній комунікації та виборі слів. Пам’ятаймо, мова виконує не лише функцію засобу комунікації, а й є вагомим чинником формування суспільних уявлень, очікувань, установок, стереотипів та практик взаємодії з різними суспільними групами.